Інсульт перейшов межі віку. Як зупинити цю епідемію

10.08.2026

Ще донедавна інсульт вважали захворюванням, характерним переважно для людей похилого віку. Проте сьогодні ця патологія дедалі частіше виникає у молодшому віці та належить до захворювань, які стрімко «молодшають». Інсульт – це гостре порушення кровообігу в певному органі (переважно головному мозку), що призводить до ушкодження його тканин. Нерідко він розвивається як ускладнення гіпертонічної хвороби та виникає на тлі різкого підвищення артеріального тиску.

Види інсульту

Існує два основні види інсульту. Ішемічний виникає внаслідок припинення або значного зменшення кровопостачання певної ділянки головного мозку через закупорку кровоносної судини.

Геморагічний розвивається внаслідок розриву ослабленої кровоносної судини мозку, через що кров потрапляє в навколишні тканини. Крововилив спричиняє стискання навколишніх тканин, що призводить до їх ушкодження та порушення функцій.

Причини

До основних причин розвитку інсульту належать:

• підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія);
• закупорка кровоносних судин атеросклеротичними бляшками, що перешкоджають нормальному кровотоку;
• порушення серцевого ритму, особливо фібриляція передсердь, яка може спричиняти утворення тромбів і їх потрапляння до судин головного мозку;
• вроджені або набуті патології судин: аневризми та артеріовенозні мальформації;
• похилий вік, оскільки після 60 років імовірність виникнення інсульту значно зростає;
• надлишкова маса тіла та ожиріння;
• супутні захворювання: цукровий діабет, хронічна серцева недостатність, тромбоз вен нижніх кінцівок.

Існують й інші чинники, які безпосередньо залежать від віку й стану пацієнта.

Інсульт у молодих

У молодих людей визначити причини інсульту значно складніше, оскільки традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань зустрічаються значно рідше. Приблизно у третини молодих пацієнтів встановити точну причину розвитку інсульту не вдається.

До найпоширеніших причин належать:

• кардіоемболія: потрапляння до судин головного мозку тромбів, що утворюються в порожнинах серця;
• патології міжпередсердної перегородки;
• розшарування артерій;
• вроджені порушення системи згортання крові, що підвищують схильність до тромбоутворення.

Під час обстеження молодих пацієнтів лікарі, окрім стандартної діагностики, нерідко проводять додаткову оцінку стану серця, кровоносних судин, системи згортання крові та інших можливих чинників, які можуть бути причиною розвитку інсульту.

Фактори ризику

До основних факторів ризику розвитку інсульту належать артеріальна гіпертензія та цукровий діабет. Значну роль у виникненні захворювання відіграє нездоровий спосіб життя: куріння, надмірне вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин. Не менш важливим чинником є неправильне харчування, яке сприяє розвитку надлишкової маси тіла та ожиріння.

Перші ознаки

Прояви інсульту можуть бути різними залежно від локалізації патологічного процесу в головному мозку та ступеня його ураження. Для швидкого розпізнавання ознак інсульту широко застосовують правило FAST:

• Face: асиметрія обличчя або опущення одного кута рота;
• Arm: слабкість чи неможливість підняти одну руку;
• Speech: порушення мовлення або труднощі з вимовою слів;
• Time: необхідність негайно викликати екстрену медичну допомогу.

Своєчасне надання медичної допомоги є одним із найважливіших чинників успішного лікування інсульту.

Інші симптоми

До основних клінічних проявів інсульту належать:

• раптове оніміння або слабкість кінцівок: найчастіше симптоми виникають з одного боку тіла;
• порушення симетрії обличчя;
• раптове погіршення зору;
• порушення мовлення та його розуміння;
• розлади координації рухів і рівноваги;
• інтенсивний головний біль;
• порушення свідомості.

Для швидкого виявлення можливого інсульту рекомендується провести прості тести. Необхідно попросити людину:

• підняти обидві руки та утримувати їх протягом 5 секунд (у положенні стоячи — до рівня плечей, у положенні лежачи — приблизно під кутом 45°);
• усміхнутися, показати зуби, широко відкрити рот і висунути язик;
• відповісти на нескладні запитання або повторити коротке речення, наприклад: «Мене звати…» чи «Я бачу навколо…».

Якщо людина не може виконати хоча б одне із запропонованих завдань або виконує його неправильно, це може свідчити про розвиток інсульту.

Що робити

За появи перших ознак інсульту необхідно негайно викликати бригаду екстреної медичної допомоги та забезпечити якнайшвидшу госпіталізацію пацієнта. Важливо зафіксувати або запам'ятати точний час виникнення перших симптомів, оскільки від цього залежить вибір тактики лікування та його ефективність. До прибуття медичних працівників не слід самостійно давати хворому лікарські препарати, їжу чи напої.

Чого не робити

За підозри на інсульт не слід очікувати, що симптоми зникнуть самостійно. Пацієнту категорично не рекомендується намагатися дістатися до лікарні самостійно без медичної допомоги. До встановлення типу інсульту не можна приймати ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), оскільки за геморагічного інсульту це може посилити кровотечу та погіршити стан.

ТІА

У деяких випадках після короткочасного поліпшення самопочуття пацієнт може помилково вважати, що небезпека минула, і відмовитися від госпіталізації. Проте така відмова є вкрай небезпечною, адже навіть за тимчасового зникнення симптомів патологічний процес може продовжуватися та призвести до тяжких ускладнень або повторного інсульту.

Діагностика

Діагностика інсульту розпочинається з невідкладної оцінки клінічних проявів захворювання та неврологічного стану пацієнта. У відділенні екстреної медичної допомоги лікар проводить збір анамнезу, оцінює життєво важливі показники, виконує фізикальне обстеження та визначає ступінь неврологічних порушень. Для стандартизованої оцінки тяжкості інсульту широко застосовується шкала NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), яка дає змогу швидко оцінити вираженість неврологічного дефіциту. Важливим чинником успішного лікування є час від появи перших симптомів до початку терапії. Бажано, щоб лікування почалось не пізніше ніж через 4,5 години після появи перших симптомів інсульту.

Основним методом підтвердження діагнозу є нейровізуалізація. Насамперед виконується комп'ютерна томографія головного мозку, яка дає змогу швидко виявити ранні ознаки ішемічного ушкодження. Більш чутливим методом є МРТ, яка дає змогу виявити навіть незначні осередки ішемії на ранніх стадіях розвитку захворювання. Для оцінки стану судин головного мозку використовують КТ-ангіографію або МРТ-ангіографію, які допомагають виявити оклюзії, тромби, аневризми та інші судинні патології.

Додатково можуть проводитися перфузійні дослідження, що дають змогу оцінити кровопостачання мозкової тканини, визначити її життєздатність і вирішити питання щодо доцільності проведення реперфузійної терапії. Лабораторне обстеження включає загальний і біохімічний аналізи крові, коагулограму, визначення рівня глюкози, електролітів та інших показників, необхідних для оцінки загального стану пацієнта.

Профілактика

Важливою складовою профілактики інсульту є постійний контроль за станом здоров'я та своєчасна діагностика серцево-судинних захворювань. Раннє виявлення факторів ризику й адекватне лікування сприяють суттєвому зниженню ймовірності розвитку інсульту та його тяжких наслідків.

Реабілітація

Реабілітація після інсульту має специфічні завдання та принципи, головною метою яких є максимально можливе відновлення втрачених функцій організму, підвищення рівня самостійності пацієнта та покращення якості його життя. Відповідно до сучасних клінічних рекомендацій, реабілітаційні заходи необхідно розпочинати вже в гострий період захворювання. Навіть у відділенні інтенсивної терапії можуть виконуватися спеціальні вправи, спрямовані на нормалізацію м'язового тонусу, стимуляцію нервової провідності та профілактику розвитку ускладнень.

Авторитетні джерела: WHO, World Stroke Organization, American Stroke Association/AHA, European Stroke Organisation.

Часті питання

1. Чи буває інсульт у 30 років?

   Так. Хоча ризик інсульту зростає з віком, він може виникнути й у молодих людей через захворювання серця, судин, порушення згортання крові або інші фактори.

2. Чи завжди під час інсульту настає параліч?

   Інсульт може проявлятися порушенням мовлення, зору, координації, чутливості або сильним головним болем.

3. Що робити, якщо симптоми минули?

   Навіть якщо симптоми зникли, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, оскільки це може бути транзиторна ішемічна атака (передвісник інсульту).

4. Як відрізнити інсульт від мігрені?

   Інсульт розвивається раптово й супроводжується стійкими неврологічними порушеннями, тоді як мігрень частіше має поступовий початок і характерний головний біль.

5. Як знизити ризик інсульту?

   Для профілактики інсульту необхідно контролювати артеріальний тиск і рівень глюкози в крові, вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, відмовитися від куріння та надмірного вживання алкоголю. Також важливо регулярно проходити медичні огляди.

Автор