Ендометріоз: симптоми, причини виникнення, сучасні методи лікування, що застосовуються в Viva Clinic

10.08.2022

В останні роки спостерігається зростання випадків ендометріозу у жінок репродуктивного віку. Захворювання стало одним із найбільш розповсюджених у гінекології. Своєчасна діагностика дає змогу вчасно виявити хворобу і в подальшому підтримувати належний рівень якості життя.

Ендометріоз – це доброякісне захворювання, що характеризується розростанням тканин, подібних за структурою і функціональною активністю до ендометрію матки, поза її межами. Для осередків захворювання характерні циклічні щомісячні зміни. Ендометрій проростає в навколишні тканини та спричиняє формування виражених спайкових процесів. Найчастіше патологічний процес локалізується в:

  • органах малого таза, зокрема в яєчниках;
  • маткових трубах;
  • зв’язках матки;
  • сечовому міхурі.

Розвиток ендометріозу шийки матки зазвичай пов’язаний із її травматизацією: виникати після аборту чи діатермокоагуляції. Патологічні зміни з’являються через пів року після дії фактора, що провокує. Розрізняють ектоцервікальний та ендоцервікальний ендометріоз. Ураження безпосередньо цервікального каналу спостерігається рідше. Типовими клінічними проявами є кров’янисті виділення до та після менструації.

Ендометріоз яєчників часто супроводжується разом з іншими формами ендометріозу. Клінічні прояви в такому випадку можуть бути різноманітними. Найпоширеніші з них:

  • тривалі мажучі виділення коричневого кольору в перед- та післяменструальний період;
  • порушення менструального циклу.

Больовий синдром виникає не завжди. Він більш характерний для черевних форм захворювання.

Під час менструації вогнища ендометріозу, подібно до слизової оболонки матки, набрякають і можуть кровоточити. Через відсутність нормального відтоку кров накопичується. Це призводить до подразнень та виникнення запальних процесів в навколишніх тканинах. З часом патологічні осередки збільшуються, викликаючи низку ускладнень: непрохідності маткових труб чи утворення кіст в яєчниках.

Ендометріоз у жінок – симптоми, причини та лікування

Розвиток ендометріозу супроводжується утворенням спайок і рубцевої тканини. Вони порушують функціонування кишківника та сечового міхура. За відсутності лікування спостерігається сильний больовий синдром, який зберігається протягом усього репродуктивного періоду життя жінки.

Ендометріоз частіше діагностується у жінок:

  • що не були вагітними та не народжували;
  • з тривалими менструаціями (довше 7 днів);
  • з коротким менструальним циклом (27 днів і менше);
  • яких близькі родички також мали ендометріоз (мати, сестри);
  • із захворюваннями, що перешкоджають нормальному відтоку менструальної крові.

Досить часто ендометріоз поєднується з іншими гормонозалежними патологіями: міома матки, гіперплазія ендометрію тощо.

Симптоматика патології

Ендометріоз має різноманітні клінічні прояви. Найбільш поширеними симптомами є:

  • інтенсивні менструальні болі що прогресують (пов’язані зі скороченням матки);
  • хронічний біль у нижній частині живота, ділянці малого таза та попереку;
  • болісні відчуття під час або після статевого акту;
  • біль у кишківнику, болісна перистальтика, дискомфорт під час дефекації;
  • болісне сечовипускання, особливо в період менструації;
  • мажучі або кров’янисті виділення між менструаціями;
  • порушення з боку шлунково-кишкового тракту: здуття живота, діарея, закреп, нудота (переважно виникають під час менструації);
  • підвищена втомлюваність;
  • зниження фертильності або безпліддя.

Вище зазначені симптоми не є специфічними та можуть спостерігатися і під час інших захворювань. У випадку появи будь-яких проявів необхідно звернутися до лікаря в Viva Clinic для своєчасної діагностики та лікування.

Можливі супутні захворювання

Одним із найсерйозніших ускладнень ендометріозу є труднощі із зачаттям. У 40-60% випадків жіноче безпліддя пов’язують саме з цим захворюванням. Навіть за умови настання вагітності існує високий ризик невиношування.

Ендометріоз підвищує ймовірність розвитку інших патологій:

  • міома матки;
  • гіперплазія ендометрію;
  • гормонозалежні стани.

Постійний біль, запальні процеси, патологічні виділення та інші неприємні прояви хвороби інколи приводять навіть до психологічних порушень: неврозів, депресивних станів і тривожних розладів.

Попри те, що точні причини виникнення ендометріозу досі остаточно не з’ясовані, існує кілька факторів, які можуть призвести до виникнення даного захворювання:

  1. Ретроградна менструація. Частина менструальної крові, що містить клітини ендометрію, замість виведення з організму потрапляє через маткові труби в порожнину малого таза. Ці клітини прикріплюються до тазових органів, де продовжують функціонувати та кровоточити під час кожного менструального циклу.
  2. Трансформація ембріональних клітин. Клітини, які вистилають черевну та тазову порожнини, мають спільне ембріональне походження. За певних умов окремі ділянки тканин можуть перетворюватися на ендометріоподібні, що з часом призводить до розвитку ендометріозу.
  3. Хірургічне поширення клітин. Після оперативних втручань (наприклад, гістеректомії або кесаревого розтину) клітини ендометрію можуть потрапляти в операційну рану. Через кровоносну систему вони переносяться в інші частини організму та формують патологічні вогнища.

Існує також думка, що збої в роботі імунної системи заважають організму своєчасно виявляти та знищувати клітини ендометрію, які ростуть поза межами матки. Це сприяє прогресуванню захворювання.

Як проявляється хвороба в повсякденному житті

Жінки описують стан як «безперервний біль, до якого з часом звикаєш». Хворі відчувають залежність від знеболювальних препаратів під час менструацій.

Лікування здійснюють із застосуванням гормональних препаратів. У разі неефективності консервативної терапії можливе не гормональне або хірургічне втручання. Найчастіше застосовують комплексний підхід, який забезпечує найкращий терапевтичний результат. За необхідності лікар також рекомендує курс фізіотерапевтичних процедур.

Під час лікування ендометріозу використовують:

  1. Оральні контрацептиви (Ярина, Жанін та ін.): допомагають зменшити больові відчуття до та під час менструації. Сприяють скороченню розмірів осередків проявів хвороби.
  2. Препарати прогестерону (Дюфастон, Візанна, Утрожестан) та його аналоги: знижують рівень гормону естрогену в організмі, що сповільнює пригнічує ріст ендометрію. Тривалість терапії від 6 місяців.

Також застосовуються інші гормональні засоби, наприклад, Даназол. Препарат блокує вироблення жіночих статевих гормонів. Для досягнення лікувального ефекту необхідно пройти курс терапії тривалістю не менше 3 місяців.

Не варто займатися самолікування. Це лише на короткий період полегшує больові відчуття, однак не перешкоджає подальшому прогресуванню ендометріозу. Детальніше про гінекологічне обстеження у Viva Clinic можете дізнатися на офіційному сайті медичного закладу.

Матеріал підготував лікар-гінеколог Viva Clinic з урахуванням рекомендацій МОЗ України та ESHRE (European Society of Human Reproduction and Embryology.

  1. Чи можна вилікувати ендометріоз повністю?

    Вилікувати гінекологічне захворювання досить складно, але можна досягти стійкої ремісії.

  2. Чи завжди ендометріоз викликає безпліддя?

    Ні, але ендометріоз дещо ускладнює процес зачаття, особливо без належного лікування.

  3. Чи небезпечні гормональні препарати?

    Гормональні препарати є безпечними, але якщо приймати їх строго за рекомендацією лікаря. Біль не повинен заважати повноцінному життю. Запишіться на консультацію до гінеколога Viva Clinic та отримайте ефективний, індивідуальний план лікування.

Автор

Viva