Геморой: основні симптоми, стадії та сучасне лікування

14.04.2026

Геморой – досить поширене захворювання, яке виникає у результаті варикозного розширення вен у ділянці прямої кишки та анального отвору. Коли тиск крові в цих венах підвищується, стінки розтягуються і формуються гемороїдальні вузли (у побуті їх часто називають «шишками»). Вони можуть з’являтися як всередині прямої кишки, так і зовні – навколо анального отвору.

Через це людина відчуває неприємні симптоми (свербіж, дискомфорт, біль або кровотечу). Це захворювання є досить поширеним: за статистикою, приблизно кожна п’ята доросла людина хоча б раз у житті стикалася з проявами геморою.

Причини появи геморою

Причини виникнення геморою можна умовно поділити на декілька груп:

1. Судинні. До них належить вроджена слабкість судинної стінки, порушення кровообігу в ділянці прямої кишки, зокрема утруднений відтік венозної крові. Це може виникати за підвищення внутрішньочеревного тиску (наприклад, за наявності гіпертонічної хвороби, захворювань легень, цирозі печінки або інших станах, що ускладнюють нормальний кровообіг).
2. Поведінкові. До геморою може призвести малорухомий спосіб життя, сидяча робота, часті закрепи, двоетапна дефекація, тривале сидіння в туалеті, надмірна маса тіла. Ризик підвищується у випадку вживання алкоголю чи гострої їжі. До геморою також призводить хронічна діарея, анальний секс, а також деякі медичні втручання, наприклад епізіотомія.
3. Гормональні та фізіологічні. З роками відбуваються м’язово-дистрофічні зміни в структурах, що підтримують гемороїдальні вузли: слабшають м’язи підслизового шару прямої кишки та зв’язка Паркса. Крім того, значення мають гормональні порушення (ендокринопатії, зокрема з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи), зміни гормонального фону під час вагітності та грудного вигодовування, а також деякі захворювання кишківника – наприклад, виразковий коліт чи хвороба Крона.

Симптоматика захворювання

Найчастіше за внутрішнього геморою спостерігаються кровотеча та випадання гемороїдальних вузлів під час дефекації. Зазвичай на поверхні калу або на туалетному папері можна помітити характерні яскраво-червоні сліди крові. Випадання вузлів після дефекації на початкових стадіях зазвичай тимчасове (вони самостійно повертаються назад). Однак під час прогресування захворювання вузли можуть залишатися зовні постійно, що спричиняє дискомфорт, подразнення та кровотечі.

Зовнішній геморой також може супроводжуватися кровотечею як під час, так і поза актом дефекації. У таких випадках сліди крові інколи помітні навіть на спідній білизні.

На наявність геморою вказує:

• поява ущільнення біля анального отвору: часто це тромбовані вузли синюшного або багряного кольору;
• запалені гемороїдальні вузли: почервонілі, набряклі, болючі та гарячі на дотик;
• відчуття неповного випорожнення кишківника;
• свербіж і подразнення в ділянці заднього проходу;
• слизові виділення із заднього проходу;
• утруднення дефекації;
• печіння або поколювання в анальній ділянці.

Не всі симптоми проявляються одночасно. Їх інтенсивність залежить від стадії та перебігу захворювання.

Види геморою

Геморой поділяють на декілька видів залежно від місця розташування гемороїдальних вузлів.
Внутрішній. Формується всередині прямої кишки. На початкових стадіях він часто протікає без помітних симптомів, однак із часом прогресує та викликає кровотечу, випадання вузлів і інші неприємні прояви.

Зовнішній розвивається під шкірою навколо анального отвору. Супроводжується болем, набряком, свербінням і значним дискомфортом.

Змішаний поєднує ознаки внутрішньої та зовнішньої форми захворювання. У такому випадку уражені вузли розташовуються як всередині прямої кишки, так і зовні.

Основні стадії

Спеціалісти виділяють 4 стадії геморою:

1. Характеризується появою кровотечі та відчуттям дискомфорту. Під час аноскопії можна побачити гемороїдальні вузли, однак вони ще не випадають за межі анального каналу.
2. До кровотечі та дискомфорту приєднується свербіж. Під час напруження (наприклад, під час дефекації) вузли випадають з анального каналу, але після самостійно повертаються назад.
3. Гемороїдальні вузли випадають і вже не вправляються самі, тому їх потрібно вправляти вручну. Після цього вони можуть утримуватися в анальному каналі.
4. На цій стадії з’являється виражений біль, а гемороїдальні вузли постійно перебувають зовні та не піддаються вправлянню.

Чим раніше хворий звернеться до спеціаліста тим простіше і швидше лікування.

Ймовірні ускладнення

За відсутності своєчасного та належного лікування геморой призводить до:

• тромбозу гемороїдальних вузлів;
• анемії, що виникає внаслідок тривалих або частих кровотеч;
• запалення навколишніх тканин;
• випадання слизової оболонки прямої кишки;
• защемлення гемороїдальних вузлів, що призводить до болю і набряку;
• некрозу (омертвіння) вузлів;
• утворення свищів у ділянці прямої кишки;
• нетримання калових мас.

Своєчасна діагностика та лікування запобігають розвитку ускладнень.

Діагностика захворювання

Діагностика геморою починається з огляду пацієнта лікарем. Під час обстеження проводиться пальцеве дослідження прямої кишки, яке дозволяє оцінити стан тканин і виявити можливі патологічні зміни. Для більш детального огляду застосовується аноскопія, а також обстеження за допомогою спеціального прямокишкового дзеркала. У деяких випадках призначають ректороманоскопію або колоноскопію. Методи дають змогу ретельно оглянути слизову оболонку кишківника та провести диференційну діагностику, щоб виключити інші захворювання (рак прямої кишки, поліпи, анальну тріщину чи парапроктит).

Лікування геморою

Існує два основних підходи до лікування геморою:

1. Консервативний передбачає зміну способу життя і харчування, дотримання спеціальної дієти, застосування флеботропних препаратів, а також місцеве лікування у вигляді ректальних свічок і мазей.
2. Оперативний. Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями, склеротерапія, електрокоагуляція та інфрачервона фотокоагуляція.

У більш складних випадках можуть виконуватися хірургічні втручання, зокрема операція Міллігана–Моргана, операція Лонго із застосуванням циркулярного степлера або THD Doppler (трансанальна гемороїдальна деартеріалізація).

Коротко про головне

Геморой – поширене захворювання, пов’язане з розширенням вен у ділянці прямої кишки та анального отвору.

Причини розвитку можуть бути різними: судинні порушення, особливості способу життя та гормональні чи вікові зміни.

Основні симптоми включають кровотечу під час дефекації, випадання гемороїдальних вузлів, свербіж, печіння, біль, відчуття неповного випорожнення кишківника та дискомфорт у ділянці анального отвору.

Геморой поділяють на внутрішній, зовнішній і змішаний. Внутрішня форма має декілька стадій розвитку: від незначних проявів до постійного випадання вузлів і болю.

Діагностика включає огляд лікаря і спеціальні обстеження. Терапія може бути консервативною (дієта, медикаменти, місцеві засоби) або оперативною із застосуванням малоінвазивних процедур чи хірургічних методів.

Джерела: European Society of Coloproctology Guidelines

Часті питання

1. Чи можна вилікувати геморой без операції?

   Так, на початкових стадіях геморой ефективно лікується за допомогою дієти, препаратів та місцевих засобів (супозиторіїв та мазей).

2. Чи є кровотеча симптомом геморою?

   Так, анальна кровотеча під час дефекації — найчастіший прояв геморою.

3. Геморой та вузли — це одне й те саме?

   Так, геморой та гемороїдальні вузли означають одне й те саме. Під гемороєм розуміють як внутрішні, так і зовнішні вузли.

4. Чи може геморой стати хронічним?

   Геморой може стати хронічним за наявності факторів ризику: вагітності, запорів, стресу, ожиріння та малорухливого способу життя. У такому разі симптоми часто повторюються, і хвороба рецидивує.

5. Як запобігти появі геморою?

   Найбільш ефективним способом профілактики геморою є прийом пероральних флавоноїдних веноактивних препаратів (можуть застосовуватися за призначенням лікаря) та корекція способу життя. Це допомагає знизити надмірний тиск на вени та запобігти їх розширенню.

Автор