23.11.2017
Задній шийний симпатичний синдром – це сукупність клінічних проявів, що розвиваються внаслідок порушення кровообігу в хребетних артеріях. Стан зазвичай розглядають як функціональну стадію синдрому хребетної артерії. Останній належить до цереброваскулярних захворювань і супроводжується порушеннями мозкового кровообігу. Такі судинні розлади можуть призвести до розвитку інсульту, який є однією з провідних причин інвалідності та смертності серед дорослого населення.
Альтернативні назви для заднього шийного симпатичного синдрому
Задній шийний симпатичний синдром у медичних джерелах (як зарубіжних, так і вітчизняних) трапляється під різними назвами: синдром хребетного нерва, цервікокраніалгія, синдром Барре-Льєу, шийна мігрень, синдром хребетної артерії, неврит симпатичного хребетного нерва.
Причини формування синдрому
Однією з найпоширеніших причин розвитку шийного синдрому є здавлення хребетної артерії у результаті перенапруження м’язів шиї, яке виникає через тривале перебування в одній позі під час виконання побутових або професійних обов’язків. Хронічний біль у ділянці шиї також можуть викликати надмірні фізичні навантаження, зокрема інтенсивні тренування, важка фізична праця чи різкі рухи головою.
До інших чинників, що сприяють появі шийного синдрому, належать:
- неправильно облаштоване робоче або спальне місце (некомфортні ліжко, матрац, подушка, стіл чи крісло);
- дегенеративно-дистрофічні захворювання шийного відділу хребта (остеохондроз, протрузії, грижі, артроз фасеткових суглобів);
- ураження нервових корінців (радикулопатія, компресійні синдроми);
- порушення постави (лордоз, кіфоз, сколіоз);
- м’язові ушкодження й захворювання (міозит, розтягнення, забої);
- утворення кісткових наростів (остеофітів) на шийних хребцях;
- порушення кровопостачання;
- перенесені травми або хірургічні втручання в ділянці шиї.
Розвитку заднього шийного симпатичного синдрому можуть сприяти інфекційні захворювання (туберкульоз кісток, менінгіт чи оперізуючий лишай).
Як проявляється задній шийний симпатичний синдром
Порушення проявляється:
- головним болем у шийно-потиличній ділянці, який поширюється на тім’яну, скроневу, лобно-очноямкову та вушну зони (зазвичай з одного боку); біль має пульсуючий, ниючий або пекучий характер і посилюється під час рухів головою;
- вестибуло-кохлеарними розладами: порушенням рівноваги;
- зоровими симптомами: розмитість зображення чи потемніння в очах;
- зниженням фізичної та розумової працездатності;
- відчуттям оніміння або «повзання мурашок» у шийно-потиличній зоні з поширенням на передні відділи голови, тім’яну, скроневу та завушну області;
- відчуттям наявності стороннього тіла в оці з боку ураження,
- запамороченням,
- нудотою чи блюванням,
- закладеністю і шумом у вухах;
- виникненням відчуття раптового провалювання або уявного падіння навколишніх предметів на хворого;
- короткочасним зниженням гостроти зору;
- падінням без втрати свідомості.
Іноді спостерігаються також підвищення температури тіла, загальна слабкість, дратівливість, емоційна нестійкість, відчуття тяжкості в голові, порушення сну та пам’яті.
Чим небезпечний стан
Тривале порушення кровообігу здатне збільшувати ймовірність виникнення ішемічних ускладнень. Пацієнти відчувають інтенсивний головний біль, запаморочення, шум у вухах, затуманення зору, а також зниження працездатності та порушення сну. Під час різких рухів головою може спостерігатися потемніння в очах та біль за очними яблуками. Стискання артерій призводить до непритомностей.
Діагностика синдрому
Після збору скарг та проведення огляду лікар призначає додаткові обстеження:
- спіральну КТ або МРТ шийного відділу хребта;
- ультразвукове дослідження судин голови та шиї;
- аналіз крові на рівень ліпідів та холестерину.
МРТ є одним із ключових методів діагностики синдрому хребетного нерву, оскільки дозволяє оцінити стан мозкових структур і загальну картину захворювання. Обстеження призначається після огляду невролога і допомагає виявити характерні зміни, що спрощує постановку точного діагнозу та підбір ефективного лікування.
Методи лікування
Лікування заднього шийного симпатичного синдрому проводять лікарі-неврологи, застосовуючи сучасні консервативні методи, включно з медикаментозними та фізіотерапевтичними методами. У разі своєчасного звернення до фахівця прогноз зазвичай є сприятливим.
Коротко про основне
Синдром виникає через порушення кровотоку в хребетних артеріях і подразнення шийного симпатичного сплетення.
Барре-Льєу проявляється головним болем у шийно-потиличній ділянці, запамороченням, шумом у вухах, затуманенням зору, нудотою та зниженням працездатності.
Фактори ризику: дегенеративні зміни хребта, м’язове перенапруження, травми шиї, остеофіти, порушення постави та кровопостачання.
Діагностика включає МРТ або КТ шийного відділу, ультразвукове дослідження судин та аналізи крові.
Лікування проводиться лікарями-неврологами консервативними методами (медикаментозна та фізіотерапія). За своєчасного звернення прогноз сприятливий.
Часті питання
- Чим відрізняється шийна мігрень від звичайної?
Шийна мігрень відрізняється тим, що біль починається в шиї або потилиці і часто поширюється на голову, супроводжується напругою м’язів шиї та обмеженою рухливістю.
- Звичайна мігрень починається безпосередньо в голові й супроводжується лише типовими симптомами (світлобоязнь, нудота, пульсуючий біль).
Що таке синдром Барре-Льеу?
Це стан, пов’язаний із порушенням кровотоку в хребетних артеріях.
- Які основні симптоми невриту симпатичного хребетного нерва?
Біль у шиї або потиличній ділянці (пульсуючий, ниючий або пекучий), що іррадіює в скроні, очниці або тім’яну область. Напруження та спазм шийних м’язів, обмеження рухливості голови. Запаморочення, нудота, підвищена стомлюваність та зниження працездатності.
- Чому виникає синдром?
Можуть призводити дегенеративні зміни шийного відділу хребта, м’язове перенапруження, травми, остеофіти та порушення постави.
Автор
Viber
