Діагностика паращитоподібної залози

Паращитоподібні (вони ж прищитовидні) залози відповідають за вироблення паратгормона, який відповідальний за рівень кальцію в організмі. Від останнього прямо залежить і кальцієво-фосфорні обмінні процеси. Відхилення в роботі даних ендокринних залоз викликають:

підвищене вироблення гормону (гіперпаратиреоз)
зниження синтезу (гіпопаратиреоз)
захворювання, безпосередньо пов'язані з рівнем кальцію в крові (гіпо- та гіперкальціємію тощо)

ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМ В РОБОТІ

Надмірне або недостатнє вироблення паратгормону можуть бути викликані різними чинниками, в тому числі:

пошкодженням або помилковим видаленням залоз при операціях на щитовидній залозі
запальними процесами
травмами шиї, що супроводжуються крововиливом
проблемами з всмоктуванням кальцію в шлунково-кишковому тракті
дефіцитом вітаміну D
токсичними отруєннями або впливами хімічних речовин (свинцю, радіації, оксиду вуглецю)

Показання для діагностики паращитоподібних залоз

Запідозрити відхилення в роботі даної залози непросто, оскільки основна симптоматика далеко не найспецифічніша. Проте, обстежити й провести інші діагностичні процедури щодо паращитовидних залоз слід при:

зростанні нервово-м'язової збудливості, в тому числі судомах і відчутті печіння
неврологічних проблемах, включаючи епілепсію, психоз, зростання рівня дратівливості
оніміння рук і ніг, кінчика язика тощо.
скутості лицьових м'язів (відчуття павутини)

Проведення діагностики паращитовидної залози рекомендовано також при утворенні ниркових каменів, остеопорозі та ін.

Діагностика І ЛІКУВАННЯ паращитоподібних залоз

Для підтвердження захворювання необхідна лабораторна діагностика. В мережі клінік Viva проводяться аналізи, що дозволяють визначити:

показники кальцію в сечі
кількість фосфатів
визначення кальцію в сироватці крові
вміст паратгормону в організмі тощо.

До основних методів діагностики паращитовидних залоз відносять інструментальні методи, в тому числі УЗД, комп'ютерну томографію з контрастом, МРТ, сцинтиграфію, рентгенологічне дослідження. Рекомендується поєднання декількох методик для отримання більш точних результатів.

Після діагностики визначається курс лікування паращитовидних залоз. До основних методів відноситься:

прийом медикаментів, в тому числі з вмістом кальцію, вітаміну D та ін. Можуть призначатися спазмолітики та седативні засоби проти судом
оперативне лікування паращитовидної залози передбачає видалення змінених тканин, що викликають порушення її роботи
дієти для контролю / обмеження кількості кальцію і фосфору