Анальна тріщина (гостра і хронічна): діагностика та сучасне лікування

24.06.2026

Анальна тріщина (тріщина заднього проходу) – це дефект слизової оболонки анального каналу. Тріщина зазвичай має довжину 1–2 см, має вигляд вузької або трохи трикутної ранки. Найчастіше вона з’являється в задній частині анального отвору (умовно на «6 годину»), рідше – у передній (на «12 годину»). У деяких випадках тріщини можуть виникати з обох боків або збоку. Жінки стикаються із цією проблемою удвічі частіше, ніж чоловіки.

Механізм появи

Анальний канал – це кінцева частина кишечника, яка оточена двома м’язами (внутрішнім і зовнішнім сфінктером). Саме вони допомагають утримувати кал і контролювати процес випорожнення. Анальна тріщина утворюється так:

• через надмірне навантаження під час дефекації або травмування слизової оболонки в ділянці анального отвору виникають невеликі надриви (мікротріщини);
• розвивається запалення, що може викликати біль, печіння та свербіж у ділянці заднього проходу;
• через біль виникає рефлекторний спазм сфінктера: м’яз надмірно скорочується, через що погіршується кровопостачання тканин;
• недостатнє кровопостачання уповільнює загоєння, і гостра тріщина може перейти в хронічну форму, спричиняючи постійний дискомфорт і періодичні кровотечі.

Фактори, які підвищують ризик виникнення анальної тріщини: твердий кал, хронічні запори або діарея, пологи, малорухливий спосіб життя й незбалансоване харчування.

Симптоми

Анальну тріщину зазвичай можна запідозрити за характерними симптомами. До основних проявів належать такі:

• біль і дискомфорт у ділянці заднього проходу;
• спазм (надмірне скорочення) сфінктера;
• поява крові після дефекації;
• посилення болю під час випорожнення кишечника;
• інколи з’являється свербіж, печіння або подразнення.

Ознаки хронічної анальної тріщини:

• поява крові в калі;
• можливі слизові або гнійні виділення;
• біль або дискомфорт під час тривалого сидіння;
• схильність до закрепів.

У разі анальної тріщини біль зазвичай більш інтенсивний і може зберігатися ще деякий час після дефекації. При геморої больові відчуття часто менш виражені й не такі тривалі.

Якщо з’явилися біль у ділянці заднього проходу, кров на туалетному папері чи інші описані симптоми, варто звернутися до лікаря для огляду й з’ясування точного діагнозу.

Форми ректальних тріщин

Розвиток анальної тріщини зазвичай проходить декілька форм:

1. Гостра анальна тріщина. Має вигляд свіжого лінійного пошкодження з рівними м’якими краями. Вона добре піддається лікуванню.
2. Хронічна анальна тріщина формується тоді, коли ушкодження довго не загоюється. Для неї характерні ущільнені (рубцеві) краї, ознаки тривалого запалення та зміни тканин навколо тріщини. Іноді утворюються так звані сторожові горбки (невеликі розростання тканини біля краю тріщини, які зовні можуть нагадувати поліпи).

На цьому етапі важливо не відкладати звернення до лікаря та своєчасно розпочати лікування.

Діагностика

Під час консультації лікар проводить огляд і пальцеве дослідження анального каналу, щоб оцінити стан тканин і виявити можливу тріщину. За потреби можуть бути призначені додаткові методи обстеження:

• аноскопія;
• ректороманоскопія;
• відеоректосигмоскопія.

Усе це дає змогу детально оглянути слизову оболонку прямої кишки. Якщо через сильний біль провести інструментальне обстеження неможливо, його можуть відкласти до зменшення симптомів або часткового загоєння тріщини.

Лікар проводить диференціальну діагностику, виключаючи інші захворювання зі схожими симптомами (тромбоз гемороїдального вузла, запальні захворювання кишечника, новоутворення, специфічні виразкові ураження анального каналу й інші стани). Лише після встановлення точного діагнозу підбирається відповідне лікування.

Лікування

Тактика лікування анальної тріщини залежить від того, є вона гострою чи хронічною. Лікування може бути консервативним (без операції) або хірургічним.

Консервативне лікування спрямовано на зменшення болю, усунення спазму сфінктера та створення умов для загоєння тріщини. Воно включає таке:

• застосування мазей або ректальних свічок;
• нормалізацію випорожнення кишечника й усунення закрепів;
• дотримання правил особистої гігієни;
• корекцію харчування та режиму пиття.

У разі гострої анальної тріщини за наявності сильного болю лікар може рекомендувати місцеві методи знеболення, зокрема лікувальні блокади. Їхня мета – зменшити больовий синдром і створити умови для загоєння тканин. Кількість процедур визначається індивідуально.

Для зменшення спазму сфінктера в окремих випадках застосовується ботулінотерапія – локальне введення препарату ботулотоксину, що тимчасово розслабляє м’яз. Це допомагає покращити кровопостачання та сприяє загоєнню тріщини. Як допоміжний метод лікування можуть використовувати фізіотерапевтичні процедури, які спрямовані на зменшення запалення й підтримання процесу відновлення.

Загоєння гострої анальної тріщини зазвичай займає кілька тижнів і залежить від індивідуальних особливостей організму. У разі хронічної анальної тріщини консервативне лікування не завжди дає змоги досягти повного загоєння, оскільки в тканинах уже формуються рубцеві зміни. У таких випадках може бути рекомендоване оперативне лікування.

Під час операції лікар видаляє змінені тканини та створює умови для правильного загоєння. Втручання може проводитися під місцевою анестезією або знеболенням іншого типу залежно від клінічної ситуації.

Повне відновлення після оперативного лікування зазвичай триває 2–4 тижні, але точні терміни залежать від обсягу втручання й особливостей загоєння.

Можливі ускладнення тріщини

Анальна тріщина, якщо її не лікувати вчасно, може призвести до ускладнень, які погіршують самопочуття й переводять захворювання в хронічну форму.

Основні ускладнення:

• хронічне запалення: постійне подразнення тканин, яке викликає печіння, свербіж і дискомфорт (через це тріщина загоюється повільніше, а також зростає ризик інфекції);
• сильний біль і спазм сфінктера: біль посилюється під час дефекації й зберігається після неї (це впливає на сон, настрій і загальну активність людини);
• інфекційні ускладнення (парапроктит): за тривалого існування тріщини інфекція може проникати глибше в тканини, викликаючи гнійне запалення;
• погіршення якості життя: постійний біль, свербіж і дискомфорт негативно впливають на роботу, відпочинок і психологічний стан;
• перехід у хронічну форму, якщо гостра тріщина не загоюється, вона стає хронічною: краї ущільнюються, зберігається спазм, лікування стає складнішим і довшим.

До лікаря варто звертатися за перших симптомів, щоб запобігти ускладненню процесу.

Коротко

Анальна тріщина – це невелике ушкодження слизової анального каналу, яке викликає біль і дискомфорт

Основні симптоми: сильний біль під час і після дефекації, кровотеча, спазм сфінктера, інколи свербіж і печіння.

Виникає в результаті травми слизової через закрепи, діарею, пологи, малорухливий спосіб життя або неправильне харчування.

Тріщина може бути гострою або хронічною; діагноз установлює лікар після огляду й обстежень.

На ранніх стадіях допомагає консервативна терапія, у хронічних випадках може знадобитися операція; без лікування можливі ускладнення.

Джерела: Anal fissure guidelines

Часті питання

1. Чи можна вилікувати анальну тріщину без операції?

   Так, у більшості випадків анальна тріщина лікується без операції (мазі, свічки, дієта, нормалізація стулу).

2. Основні симптоми анальної тріщини?

   Спостерігається біль під час і після дефекації, кров на туалетному папері, спазм сфінктера, інколи свербіж і печіння.

3. Чи можна тріщину відрізнити від геморою самостійно?

   Частково можна запідозрити, але точно відрізнити від геморою самостійно складно. Потрібен огляд лікаря.

4. Як довго проходить лікування анальної тріщини?

   Лікування триває від кількох тижнів (за гострої форми) і довше (за хронічної).

Автор